Полная новость
Сповідь
Сповідь
Було спочатку дуже важко
Буття перемінити хід,
Думки давили серце тяжко:
- А що ж про тебе скаже світ?
Що скажуть друзі і знайомі,
Оточення останніх літ,
Про те, що став служити Богу,
І не спитав про думку їх?
Що скажуть рідні і колеги,
А може то є думка всіх, -
Гадають, в дурні я пошився,
Здіймають галасливий сміх?
Було спочатку дуже важко
Змінити хід думок, подій,
Переступити скарби цінні,
Відмовити душі своїй
У тих потіхах, що раніше
Складали сенс мого буття,
Оточення своє змінити,
Те, що спокушує життя,
Що не дає йому розквітнуть
З бруньок почутого сумління
Та добрій волі проявитись
У світлі чистого прозріння,
Набрати силу, що живе
В душі розумної людини
Та сіллю Бога береже
Її від повного розтління,
Надію на життя дає
Тим, хто твариною не став...
Зібрався силами, повстав,
Мости спалив та розірвав,
Гордіїв вузол , що тримав,
Тривожив серце, переймав, -
Одним ударом розрубав,
Сказав в собі:
- Та скільки ж можна
Бути настільки неспроможним,
Щоб не боротись у той час,
Коли почутий Божий глас?!
Коли кричить він у людині
Проханням, в щирому сумлінні
І люттю волі у мені,
Яку гнобив в минулі дні,
Коли робив не те, що знав,
Добром у серці називав,
А те, що друзі розуміли,
Колеги в заздрощах цінили,
Те, що оточення кричало,
Любило, слухало, прощало
І не по-людському ридало,
Коли його не помічали...
А я пішов, дорогу вибрав,
Довірився Христу навіки,
Пройшли роки – такі тяжкі,
Але в Христі я маю втіхи:
Надію маю, віру сильну,
Сумління чисте, добру волю,
Життя, яке від смерті вільне
Та від залежності людської.
- Чи я страждаю?
- Так, буває, -
Коли виховуюсь в Христі
І Божий Дух мене карає -
Тим зберігає у житті.
По тому й бачу як Бог любить
Мій дух і серце, бо в вогні
Хрещення чистого голубить -
Тим відганяє ворогів,
Показує мені – я син Йому,
Тому й карає не до смерті,
А лише вчить Своєму дню,
Закон життя вкладає в серці!
Іще страждаю, коли бачу
Людей, що Бога не сприймають,
І не бажають Його знати –
Аби лиш тільки показати,
Що вольницю від всього мають.
Кого ж ви дурите, нещасні,
Щоб марнославству потурати? -
Роки промчаться, як той вітер,
І смерть постукає до хати.
Тоді ви глянете назад,
На прокляту брахнею вдачу...
А я вас бачу наперед
І вже сьогодні гірко плачу!
10 грудня 2008 р.
Було спочатку дуже важко
Буття перемінити хід,
Думки давили серце тяжко:
- А що ж про тебе скаже світ?
Що скажуть друзі і знайомі,
Оточення останніх літ,
Про те, що став служити Богу,
І не спитав про думку їх?
Що скажуть рідні і колеги,
А може то є думка всіх, -
Гадають, в дурні я пошився,
Здіймають галасливий сміх?
Було спочатку дуже важко
Змінити хід думок, подій,
Переступити скарби цінні,
Відмовити душі своїй
У тих потіхах, що раніше
Складали сенс мого буття,
Оточення своє змінити,
Те, що спокушує життя,
Що не дає йому розквітнуть
З бруньок почутого сумління
Та добрій волі проявитись
У світлі чистого прозріння,
Набрати силу, що живе
В душі розумної людини
Та сіллю Бога береже
Її від повного розтління,
Надію на життя дає
Тим, хто твариною не став...
Зібрався силами, повстав,
Мости спалив та розірвав,
Гордіїв вузол , що тримав,
Тривожив серце, переймав, -
Одним ударом розрубав,
Сказав в собі:
- Та скільки ж можна
Бути настільки неспроможним,
Щоб не боротись у той час,
Коли почутий Божий глас?!
Коли кричить він у людині
Проханням, в щирому сумлінні
І люттю волі у мені,
Яку гнобив в минулі дні,
Коли робив не те, що знав,
Добром у серці називав,
А те, що друзі розуміли,
Колеги в заздрощах цінили,
Те, що оточення кричало,
Любило, слухало, прощало
І не по-людському ридало,
Коли його не помічали...
А я пішов, дорогу вибрав,
Довірився Христу навіки,
Пройшли роки – такі тяжкі,
Але в Христі я маю втіхи:
Надію маю, віру сильну,
Сумління чисте, добру волю,
Життя, яке від смерті вільне
Та від залежності людської.
- Чи я страждаю?
- Так, буває, -
Коли виховуюсь в Христі
І Божий Дух мене карає -
Тим зберігає у житті.
По тому й бачу як Бог любить
Мій дух і серце, бо в вогні
Хрещення чистого голубить -
Тим відганяє ворогів,
Показує мені – я син Йому,
Тому й карає не до смерті,
А лише вчить Своєму дню,
Закон життя вкладає в серці!
Іще страждаю, коли бачу
Людей, що Бога не сприймають,
І не бажають Його знати –
Аби лиш тільки показати,
Що вольницю від всього мають.
Кого ж ви дурите, нещасні,
Щоб марнославству потурати? -
Роки промчаться, як той вітер,
І смерть постукає до хати.
Тоді ви глянете назад,
На прокляту брахнею вдачу...
А я вас бачу наперед
І вже сьогодні гірко плачу!
10 грудня 2008 р.
Добавить комментарий
#
#
Новое на форуме
- 1Возревнуй Дата 03.04.2017 от carmakova
- 0Книга "Христос и антихрист" Дата 19.03.2014 от ist
- 0Мое дело - стоять Дата 19.03.2014 от ist
#
#
Ваши сообщения
-
Новость: Урок потопу
Оставил, DOLI
Проникновенно... -
Новость: Я не ханжа
Оставил, Unemn
Swire -
Новость: Роками ми крокуємо у вічність
Оставил, BogdanBigBoss777
Мені дуже сподбалось
Комментариев нет