Полная новость
Книга 2 (На крилатiй зорi)
У храм Твій прийшов я
На поріг української літератури він прийшов з пракореня свого народу. Перед цим у Володимира Бреуроша було духовне пізнання світу, яке згодом втілилося у полемічно-публіцистичний твір “Христос і Антихрист”. Це глибокодумний неординарний твір, що сповідує не погляд православних, католиків, баптистів, п’ятидесятників, харизматів, а світогляд послідовників Христа без домислів і викрутасів, без пут релігії. Полемічний твір увесь опирається на вчення Христа, на глибоке знання Біблії.
“Христос і Антихрист” несе у собі надбання полемічної української літератури від Герасима Смотрицького, Стефана Зизанія, Христофора Філалета, Івана Вишенського і особливо Сковороди, а нового часу – Ярослава Галана. Цей твір позначений нашим днем і стоїть на своєму сьогоденному щаблі.
Ось із цих позицій і відкрився Володимиру новий світ – світ поезії. І він увійшов у нього із волі Божої.
Духовна поезія, що займає найбільшу частину збірки, сягає давніх часів нашої літератури, починаючи від Касіяна Соковича, Павла Беринди, Феофана Прокоповича, Григорія Сковороди, а нашими днями – Павла Тичини, який писав про себе, звертаючись до Бога: “У храм Твій прийшов я з допомогою віри”.
У храм української літератури іти нелегко, знаючи, що там – Шевченко – Франко – Леся Українка – Тичина – Довженко. Ой як туди потрібно йти із чистою душею і ногами, щоб стати на поріг святий. З Божою поміччю, коли, коли: “Від тих думок всю душу шматувало, кривавило й палило у вогні”, після всього поет упевнився: “Я Божого триматимусь керма!”.
У першій збірці видно, як автор долає труднощі поетичної техніки. Тут є ще у більшості дієслівні рими (звикати – спати), що якраз притаманно полемічній поезії. Є ще і цезурні асонансні рими типу (нова – слово) і консонансні (подули – зустріла). Але і вони вмотивовуються у глиб вірша, експресію думки.
Духовна поезія, говорить Володимир: - Кайдани враз всі поскидала і зло затятості від мене одійшло!
Та світ поезії сягає нового обрію – обрію громадянської лірики. Як говорив Григорій Сковорода: “Духовна зброя сильніша за тілесну”.
Я б теж сказав так, що духовна поезія автора стоїть на вищому щаблі за “тілесну”.
Як поет, Володимир виступає громадянином рідної країни, не стоїть осторонь життя, йому болить доля України, не байдужий до тих, хто зневажає її історію, культуру. Тому і пише про долю Тараса Шевченка, про Григорія Сковороду, про недолугість нашої влади. З юначим запалом пише про своє місто дитинства Малу Виску, про місцеву футбольну команду міста Новомиргорода “Вентура+”: “А ви красуйтеся у герці, “Вентуру” палко так любіть...”.
У збірці майже цілий цикл поезій, присвячений спорту і спортсменам.
Закоханий у команду “Динамо” (Київ), присвятив їй поему, позначену непідробним, глибоким почуттям: “Твоє серце прекрасне, “Динамо”, твоя сила сурмить у похід...”.
Говорячи словами автора, можна сказати, що сила Володимира Бреуроша “сурмить у похід” до нових вершин у його творчості.
“Христос і Антихрист” несе у собі надбання полемічної української літератури від Герасима Смотрицького, Стефана Зизанія, Христофора Філалета, Івана Вишенського і особливо Сковороди, а нового часу – Ярослава Галана. Цей твір позначений нашим днем і стоїть на своєму сьогоденному щаблі.
Ось із цих позицій і відкрився Володимиру новий світ – світ поезії. І він увійшов у нього із волі Божої.
Духовна поезія, що займає найбільшу частину збірки, сягає давніх часів нашої літератури, починаючи від Касіяна Соковича, Павла Беринди, Феофана Прокоповича, Григорія Сковороди, а нашими днями – Павла Тичини, який писав про себе, звертаючись до Бога: “У храм Твій прийшов я з допомогою віри”.
У храм української літератури іти нелегко, знаючи, що там – Шевченко – Франко – Леся Українка – Тичина – Довженко. Ой як туди потрібно йти із чистою душею і ногами, щоб стати на поріг святий. З Божою поміччю, коли, коли: “Від тих думок всю душу шматувало, кривавило й палило у вогні”, після всього поет упевнився: “Я Божого триматимусь керма!”.
У першій збірці видно, як автор долає труднощі поетичної техніки. Тут є ще у більшості дієслівні рими (звикати – спати), що якраз притаманно полемічній поезії. Є ще і цезурні асонансні рими типу (нова – слово) і консонансні (подули – зустріла). Але і вони вмотивовуються у глиб вірша, експресію думки.
Духовна поезія, говорить Володимир: - Кайдани враз всі поскидала і зло затятості від мене одійшло!
Та світ поезії сягає нового обрію – обрію громадянської лірики. Як говорив Григорій Сковорода: “Духовна зброя сильніша за тілесну”.
Я б теж сказав так, що духовна поезія автора стоїть на вищому щаблі за “тілесну”.
Як поет, Володимир виступає громадянином рідної країни, не стоїть осторонь життя, йому болить доля України, не байдужий до тих, хто зневажає її історію, культуру. Тому і пише про долю Тараса Шевченка, про Григорія Сковороду, про недолугість нашої влади. З юначим запалом пише про своє місто дитинства Малу Виску, про місцеву футбольну команду міста Новомиргорода “Вентура+”: “А ви красуйтеся у герці, “Вентуру” палко так любіть...”.
У збірці майже цілий цикл поезій, присвячений спорту і спортсменам.
Закоханий у команду “Динамо” (Київ), присвятив їй поему, позначену непідробним, глибоким почуттям: “Твоє серце прекрасне, “Динамо”, твоя сила сурмить у похід...”.
Говорячи словами автора, можна сказати, що сила Володимира Бреуроша “сурмить у похід” до нових вершин у його творчості.
Микола Суржок,
голова літературного об’єднання “Вись”
м. Новомиргород.
З духовного пласту поезії
В його слові криється велике духовне життя людини. Від, здавалося, буденних речей до Божого помислу – амплітуда тематики перших поезій, що написані Володимиром Бреурошом. Переважає духовний зміст. Автора цікавить успіх футболістів «Динамо» з Києва, він бачить усю розмаїть життя України сучасної, його хвилює її майбутнє. Та найбільше місце займають поезії проповідницько-публіцистичного напрямку. Тут йому немає рівних. Корінь його – у глибокому пласті класичної української літератури, що починалася з І. Некрашевича, Д. Туптала, а пізніше М. Шашкевича, І. Василевича, І. Гуталевича та інших поетів духовного спрямування. Отож приємно представить поета, що виокремлюється серед інших своїм баченням світу, непересічним талантом.
З роси та води тобі, Володимире!
З роси та води тобі, Володимире!
М. Дружба.
«Новомиргородщина з Пісковим і Вороніною», 2009 р.
«Новомиргородщина з Пісковим і Вороніною», 2009 р.
Нові книги земляків
Очиститись духовно допоможе книга
Чесно кажучи, пропрацювавши 26 років на бібліотечній ниві, багато прочитавши і осмисливши, я вперше зустрілась зі збіркою духовної поезії автора з м. Новомиргорода.
Тримаю в руках першу поетичну збірку Володимира Бреуроша «На крилатій зорі» . Синьо-блакитна обкладинка із маленькими і великими зірками… Небо і зорі… Що хотів сказати цим автор? Адже саме обкладинка – обличчя книги, її душа.
Спочатку здалось, що зірки – то маленькі людські життя у великому Всесвіті. Та читаю звернення автора до читачів: «Світ зірок – це не світ людей. Він виходить за межі людського світогляду, а крила зірки, її лет підвладні тільки розумінню і волі Творця».
Гортаю сторінки книги, знайомлюсь із її змістом, вона складається з трьох розділів, найбільший з яких: «Я Христа полюбив на своє все життя».
Вчитуючись у поетичні рядки, силюсь відчути в своїй душі відлуння дум автора. Думаю про те, що скільки разів ми в години скрути і відчаю звертаємось до Бога, згадуємо молитви, а потім, коли все добре – забуваємо його.
Володимир Бреурош прозрів у своїй вірі, хоча, як і багато хто з нас раніше:
Своєю поезією автор хоче донести до нас думки Творця, призиває схаменутись, не міняти «Христа на кусок коржа…». У віршованій формі застерігає нас від того гріховного шляху, який «…Завжди говорить голосом спокуси». Я дивуюся від того, як такі вірші приходять до автора. Адже одне – доносити до людей думки Божі словом прози, а інше – віршем.
Дуже сподобались II та III розділи книги. Сприймаються вони більш буденно і цим ближчі до сприйняття. Треба мати неабияку сміливість, щоб сказати:
Стиль написання таких віршів нагадав мені Т. Г. Шевченка і його живе слово. Мабуть, це й не дивно, бо в книзі є вірші, які присвячені борцю за долю людей. Це: «Подвиг Кобзаря», «На путь правдиву вів», «Пам’яті Т. Г. Шевченка» та інші. Автору близька по духу Кобзарева поезія. Разом зі своїм народом він вболіває за сьогодення і майбутнє України.
В. Бреурош гордиться своїми земляками, які славлять його рідний край, а особливо – спортсменами. Їм він присвячує цілий розділ книги. Слова:
звучать, як гімн славним спортсменам-землякам.
Працівники бібліотечної філії № 15 та читачі раді з того, що наш фонд поповнився цією збіркою, подарованою автором. Це книга-відкриття і книга-роздум. Відкриття нового в поезії і пошук себе в ній. Автор очистив себе в духовному і фізичному розумінні. І дай, Боже, щоб вона стала поштовхом і до нашого духовного відродження, маленьким путівником у незвідане, а інколи – й далеке. Бо ж очиститись ніколи не пізно!
Тримаю в руках першу поетичну збірку Володимира Бреуроша «На крилатій зорі» . Синьо-блакитна обкладинка із маленькими і великими зірками… Небо і зорі… Що хотів сказати цим автор? Адже саме обкладинка – обличчя книги, її душа.
Спочатку здалось, що зірки – то маленькі людські життя у великому Всесвіті. Та читаю звернення автора до читачів: «Світ зірок – це не світ людей. Він виходить за межі людського світогляду, а крила зірки, її лет підвладні тільки розумінню і волі Творця».
Гортаю сторінки книги, знайомлюсь із її змістом, вона складається з трьох розділів, найбільший з яких: «Я Христа полюбив на своє все життя».
Вчитуючись у поетичні рядки, силюсь відчути в своїй душі відлуння дум автора. Думаю про те, що скільки разів ми в години скрути і відчаю звертаємось до Бога, згадуємо молитви, а потім, коли все добре – забуваємо його.
Володимир Бреурош прозрів у своїй вірі, хоча, як і багато хто з нас раніше:
«Ішов я по життю,
як веснимолоді гуляли,
Навіть не знаю,
як так можна було йти».
як веснимолоді гуляли,
Навіть не знаю,
як так можна було йти».
Своєю поезією автор хоче донести до нас думки Творця, призиває схаменутись, не міняти «Христа на кусок коржа…». У віршованій формі застерігає нас від того гріховного шляху, який «…Завжди говорить голосом спокуси». Я дивуюся від того, як такі вірші приходять до автора. Адже одне – доносити до людей думки Божі словом прози, а інше – віршем.
Дуже сподобались II та III розділи книги. Сприймаються вони більш буденно і цим ближчі до сприйняття. Треба мати неабияку сміливість, щоб сказати:
«Пани правлять, знову правлять,
захопили неньку
та й грабують Україну,
позорять бідненьку».
захопили неньку
та й грабують Україну,
позорять бідненьку».
Стиль написання таких віршів нагадав мені Т. Г. Шевченка і його живе слово. Мабуть, це й не дивно, бо в книзі є вірші, які присвячені борцю за долю людей. Це: «Подвиг Кобзаря», «На путь правдиву вів», «Пам’яті Т. Г. Шевченка» та інші. Автору близька по духу Кобзарева поезія. Разом зі своїм народом він вболіває за сьогодення і майбутнє України.
В. Бреурош гордиться своїми земляками, які славлять його рідний край, а особливо – спортсменами. Їм він присвячує цілий розділ книги. Слова:
«Що не за гроші й марнославство
Честь Гуляй-Поля стережуть,
А славних прадідівбагатство
Спортивним серцем бережуть».
Честь Гуляй-Поля стережуть,
А славних прадідівбагатство
Спортивним серцем бережуть».
звучать, як гімн славним спортсменам-землякам.
Працівники бібліотечної філії № 15 та читачі раді з того, що наш фонд поповнився цією збіркою, подарованою автором. Це книга-відкриття і книга-роздум. Відкриття нового в поезії і пошук себе в ній. Автор очистив себе в духовному і фізичному розумінні. І дай, Боже, щоб вона стала поштовхом і до нашого духовного відродження, маленьким путівником у незвідане, а інколи – й далеке. Бо ж очиститись ніколи не пізно!
Наталя Ситник,
бібліотекар філії № 15,
член творчого клубу «Євшан»,
селище Гірниче, Кіровоград.
бібліотекар філії № 15,
член творчого клубу «Євшан»,
селище Гірниче, Кіровоград.
[c]
Добавить комментарий
#
#
Новое на форуме
- 1Возревнуй Дата 03.04.2017 от carmakova
- 0Книга "Христос и антихрист" Дата 19.03.2014 от ist
- 0Мое дело - стоять Дата 19.03.2014 от ist
#
#
Ваши сообщения
-
Новость: Урок потопу
Оставил, DOLI
Проникновенно... -
Новость: Я не ханжа
Оставил, Unemn
Swire -
Новость: Роками ми крокуємо у вічність
Оставил, BogdanBigBoss777
Мені дуже сподбалось
Комментариев нет